Після перегляду "Трансильванії" Тоні Гатліфа в неділю, не полишає неповторний присмак цього кіна. Шкодую тікі, що лише зараз почала знайомитися з творчістю цього режисера. Фільм валявся на диску десь місяців п"ять.
Хочеться більше, але все, що знайшла в Інеті, з субтитрами:(( Може, хтось має якісь екземпляри з російським або українським охвучкою/дубляжем? Давайте обмінюватися)


А ще я купила собі зелено-бірюзові туфлі. Тепер мене мучить глобальне питання - під що їх взувати???

Вчора, поки дехто дивився футбол, я продовжувала долучатися до класики світового кінематографу. Цього разу подивилася "Сніданок у Тіффані", знятий за повістю Трумана Капоте. Наче все просто. Місцями трошки по-американські пафосно і мелодраматично, але чіпляє. Адже істини, які стверджує цей фільм, дуже прості, але часто ми марнуємо час, бо не хочемо їх зрозуміти.

"В этом твоя вечная ошибка. Ты любишь диких тварих. Ты тащишь их домой. Помнишь, ты принес домой  ястреба с перебитым крылом? а рысь со сломанной лапой? Ты помнишь это? Ты не должен делать так. Нельзя отдавать свое сердце диким тварям.  Чем больше ты им отдаешь,  тем сильнее они становятся пока, наконец, они не уйдут обратно в лес или не улетят..."

"Знаешь в чем твоя беда мисс никто и ничья? Ты трусиха…у тебя не хватает духу…ты боишься сказать себе…жизнь это факт …люди влюбляются…люди принадлежат друг  другу…потому что это единственный способ стать  счастливыми…ты знаешь себя свободолюбивой…дикой…ты боишься, что тебя посадят в клетку… но поздно…детка, ты уже в ней…ты ее сама сделала для себя…и она не в Техасе…не в Сомали…твоя клетка…всегда будет с тобой…потому что …куда бы ты не попыталась убежать…ты убегаешь от самой себя…"

П.С. Одрі Гепберн тут геніально грає. Така гарна і тоненька... Наче от-от зламається.

Таке відчуття, що в асьці пройшов геноцид))) Зранку була здивована, що там вже майже нікого немає)) Здається, майже всі кудись поїхали, або от-от поїдуть. Або просто п’ють. Мені ж залишається тільки в котре сумувати з приводу моєї неорганізованості. Якби я спланувала все заздалегідь – провести канікули більш продуктивно. Але що ж – буде як буде. В цьому році я і так подорожувала більше, ніж в попередньому...) Можна сказати, що в кілька етапів об’їздила практично всю Івано-франківську область. І трохи захопила Тернопільську, Хмельницьку та Львівську:) Вийшов такий собі «зелений» туризм.

А справжнім відкриттям року для мене став – Кам’янець-подільський. Ніколи не думала, що це настільки затишне та гарне місто.

В наступному році сподіваюся нарешті зробити собі закордонний паспорт та трохи розширити географію;)

Підозрюю, що на вихідних на блозі вже майже нікого не залишиться, тому заздалегідь вітаю всіх зі святами:) Бажає, щоб в наступному в році вам вдалося витримати баланс духовного та матеріального;)

Резидент українського «Комеді. Клаб» Сергій «Тернопільський Сірий» Притула стане ведучим Нового інтелектуально-розважального шоу «Чи розумніший ти за пятикласника?». Програма виробництва компанії «Стар медіа» буде виходити в ефір кожної суботи о 18: 00. Роботу над першим циклом програм знімальна група завершує вже зараз.

 «Чи розумніший ти за п’ятикласника?» - це адаптація американського формату «Аre You Smarter Than A 5-Grader?» каналу Fox. Хронометраж програми - одна година. Її учасники – пересічні люди віком від 25 до 45 років, які повинні давати відповіді на запитання, взяті зі шкільної програми. За кожний вірний варіант їм нараховується певна сума грошей. Максимальний розмір виграшу – один мільйон гривень.

 Здавалося б, усе досить легко. Проте, як виявилося на практиці, навіть елементарне питання – доповнити приказку: «Назвався грибом, полізай у борщ» або «Чи правда, що брати Гримм не писали казки, а тільки їх збирали?» може загнати дорослого в глухий кут. Допомагати гравцям «не сісти в калюжу» доводиться учням з імпровізованого класу. Кожен учасник має право обрати собі помічника і скористатися двома його підказками: списати або підглянути.

 Вся дія відбувається у студії, декорації якої стилізовані під шкільний клас. Тут є не тільки парти, дошка, розклад, але й справжній вчитель – резидент «Comedy club.Ua» Сергій «Тернопільський Сірий» Притула.

 Він зізнається, що ніколи не уявляв себе в ролі викладача, хоча дуже добре вчився в університеті, а школу взагалі закінчив з золотою медаллю. «Коли я закінчував Тернопільський університет народного господарства, мені пропонували залишитися викладачем на кафедрі. Але я обрав посаду директора центру молодіжних ініціатив, тому що більше хотів займатися творчою та організаційною роботою», - зізнається він.

 Проте тепер на знімальному майданчику новоспечений «вчитель» почуває себе досить органічно: «У нас хороші учасники і досить адекватні діти, які поводять себе дуже безпосередньо. Не дивлячись навіть на те, що досить часто до нас приходять «зіркові» учасники».

 І в «Comedy Club», і в «Чи розумніший ти за п’ятикласника?» гумор заохочується. Проте формат і аудиторія, на яку ці програми розраховані, м’яко кажучи, різняться. Але, за словами Сергія, стримувати себе та фільтрувати жарти йому не доводиться: «Я апріорі розумію, що це трошечки інший формат, ніж той, де я був задіяний до цього. Тут практично  не використовуються домашні заготовки. З  прописаним наперед жартами не пройдеш, тому що їх просто нема куди впихати. Номер один в програмі -  імпровізація. Іноді це вдається, іноді не зовсім, але наразі я повністю задоволений знімальним процесом».

 
Кому цікаво, повна версія мого матеріалу є за цією адресою :) http://www.telekritika.ua/media-rinok/virobnitstvo/telebachennya/2007-12-21/35662

Открыть больше изображений

Вчора я врешті потрапила на "Душку" Йоса Стеллінга) Якщо чесно, прізвище цього режисера мене просто заворожує. А його фільм "Стрілочник" я б взагалі віднесла до своїх улюблених.

Що стосується його останньої роботи... "Душка" не став не виключенням в  тому плані, що Україна очима європейського режисера трохи нагадує країну аборігенів. Та проте я не ставила б режисеру в докір, що він перебрехав. Адже часто ми буваємо саме такі - охочі відхопити щось "на шару", з совдєпівським мисленням тощо.  Тим більше в цій стрічці і інший головний герой - голандський сценарист Боб абсолютно не виглядає гламурним. Амстердам ми бачимо не чистим, відгодованим та прогресивним, а сірим та самотнім містом. З людьми, які починають помічати один одного тільки, якщо їм щось треба або, якщо їм хтось чимось заважає.

Сергій Маковецький настільки переконливий у ролі "Душки" (чолов"яги з української глибинки, який в один чудовий день опиняється на порозі будинку Боба в Голандії), що часом  роздратування підстаркуватого сценариста від того, що він не може позбутися цього неочікуваного гостя, передавалося навіть мені)) А поціновувачі жіночі вроди будуть зачаровані Сільвією Хукс, яка зіграла випадкову знайому Боба...
 
Діалогів в фільмі не надто багато. Адже головні герої не знають мови один одного. Проти їх дії та емоції настільки красномовні, що здається вони могли б мовчати взагалі...

Открыть больше изображений

Фотограф Andy Julia живе та працює в Парижі.  У своїх знімках він намагається творчо та гармонійно поєднати естетику минулиго та сучасного світів.

Открыть больше изображений

У акторки є румунські та російські корені. Більшість її рідних по лінії батька померла в концтаборах, тому вона мріє колись зробити фільм про Росію або Першу світову.

Коли Вайноні виповнилося 7, батьки переїхали до комуни хіппі, де крім них жили ще 7 родин. Вони випасали коней та ніколи не дивилися телебачення, тому що в їхній оселі не було навіть електромережі.

У грудні 2001 її арештували за крадіжку в магазині.

Насправді Райдер натуральна білявка, але ще в підлітковому віці вирішила фарбувати волосся в темний колір.

Открыть больше изображений

Збірка каверів від бабусі панк-року Patti Smith

До цієї збірки увійшли переробки хітів Jimi Hendrix-а, Bob-а Dylan-а, Doors, Nirvana, Jefferson Airplane, Beatles, Rolling Stones та Allman Brothers.

Як на мене, альбом цілком придатний для прослуховування. Деякі пісні звучать навіть цікавіше, ніж в оригіналі. Сподобається тим, хто інколи любить послухати рок з присмаком ретро;)

ifolder.ru/3041611

Випадково натрапила на фотосайт цієї дівчини www.photographic.com.ua/gallery/author_page.aspx

Открыть больше изображений

В минулу п"ятницю-таки вибралися з Сашком на нову виставку REFLECTION в PinchukArtCentre. Типу ми теж культурні, ви розумієте;)

Хоча насправді це був той випадок, коли багато схвальних відгуків про нову експозицію зіграли злий жарт. Особисто я, чекала більшого. Чогось, що більше вписується в контекст фрази "перша виставка європейського рівня в Україні". На мою думку, вона мало відрізнялася за рівнем від трьох попередніх, які я відвідувала. Адже розкрученість деяких імен зовсім не говорить про якість самого мистецтва. Тим більше сучасного, де важливо зуміти себе подати та продати;)

В цьому контексті було цікаво подивитися на роботи Демієна Херста. Найдорожчого сучасного художника, як про нього кажуть.

Треба визнати, що його скульптура "Святий Варфоломей. Пронизливий біль", справді, найкраще з того, що було на виставці. Фігура чоловіка, який тримає в руці ножиці та щойно зрізану власну шкіру... Цікаво, що, не дивлячись на таке досить епатажне та буквальне трактування біблійної легенди, лондонська церква імені Варфоломея зреагувала на цю роботу досить адекватно. І навіть придбала її у свою власність. Як на мене, ця ситуація досить красномовно характерезує різницю між релігійниками в СНД та за кордном) Там вже давно зрозуміли, що багато традицій та канонів вичерпали себе. Адже люди зараз не такі, як були 2000 років тому.

Що стосується інших робіт Херста, то наклеєні на картон мухи та корови в формаліні мене не дуже вразили. Точніш вони мене шокували, звісно, але не в плані мистецтва)) Все ж таки такий жорсткий підхід до втілення образу 12 апостолів мені здався невиправданим.

Ще мені і Сашкові дуже прийшлася до вподоби картина Річарда Філіпса "Благословенна мати". Хоча підозріюю, що Сашу більше вразили груди зображеної на ній мулатки, ніж, власне, мистецтво;))

Дуже цікаві малюнки стилізовані під фото 30-х років. Щоправда, хто їх автор я не запам"ятала.. Тут слід сказати про ще одну особливість цієї виставки. Замість папірців з інформацією про представлених митців (раніш їх могли брати з собою всі бажаючі), цього разу були тільки таблички - українською, російською та англійською мовою. Отож, в тих, хто відвідав виставку вже не буде можливості упорядкувати свої враження, перечитуючи ці матеріали вдома на ліжку або в туалеті;)

Ну і, звісно, для любителів незвичних вражень, було кілька цікавих інсталяцій.

Кімната з перехресним вогнем Крістіана Марклея Не буду описувати, що це)) Краще то відчути! Мені по нервах добре вдарило.

А також повна протилежність їй - скляна кімната з густою парою (робота Ентоні Гормлі "Сліпе світло"). Там можна загубити не тільки того, хто прийшов, але й самого себе)) Хоча, насправді, для того, щоб загубити себе зовсім не обов"язково пірнати в біле марево;)

В будь-якому разі центру Пінчука варто подякувати хоча б за те, що тут показали - мистецтво буває різним;) А якщо contemporary art в Україні поступово починає виходити з підвалу, то скоро ми станем більш вибагливими та почнемо скептичніше оцінювати те, що нам пропонують.

Фото з сайтів proza.com.ua та pinchukfund.org

Открыть больше изображений

Викладаю роботи свого хорошого друга Дмитра Короля. В нього ще не було власної виставки чи то інших атрибутів професійних фотографів, але, як нам мене, тут вже давно є на що подивитися. Більше його робіт на http://photosite.ua/autor_page.php?id_galery=0&id_autor=1886&limit=0

Открыть больше изображений

Majandra Delfino не тільки дуже гарна дівчина, котра за формами може конкурувати із Скарлет Йохансон, але й досить непогана співачка. Принаймні мені її музика видалась дуже легкою, але в той же час цікавою та своєрідною за звучанням. 26-річна дівчина з Каракасу вже встигла записати три альбоми, а також була помічена в декількох другорядних фільмах. Мені поки що вдалося знайти лише її дебютний альбом The Sicks (2001). Для ознайомлення викладаю пісню Bruises, котра сподобалася мені найбільше. Якщо когось зацікавить, можу залити й всі інші:)

Файл: Majandra Delfino - The Sicks - 02 - Bruises.mp3
Размер: 3.25 MB

"Ця музика зачипає вашу душу і в той же час сповнена неокласичних імпульсів та трансових ритмів. Вона нагадує саундтрек до найбільшого чорно-білого знімку, котрий ви не бачили ніколи в житті. На відміну від інших інді-гуртів їх музика більше нагадує мистецтво, аніж просто рок" (c) www.ilyamusic.com.

Про цей маловідомий в нашій країні гурт я дізналася завдяки Aleksandro і за лічені дні Іlya потрапили до когорти мої найулюбленіших колективів:) Спільними зусиллями нам вдалося знайти та скачати альбом Poise Is The Greater Architect ( можна взяти тут http://upload.com.ua/get/899907605 )
а днями натрапила на їх останній альбом Leaving.Sans-Souci, який тепер доступний за цією адресою upload.com.ua/get/899911486

Також для ознайомлення викладаю дві їх пісні, котрі мені наразі подобаються найбільше - Blatchford http://upload.com.ua/get/899907605 та неймовірно красива Disturbed http://upload.com.ua/get/899911507

Всего три месяца назад харьковская десятиклассница Маша Тельная ничем не отличалась от сверстниц. Вся жизнь девушки перевернулась после случайной встречи на улице с директором модельного агентства.

 - Маша гуляла с бабушкой, - рассказывает мама девушки, - как вдруг к ней подошла взволнованная женщина и с ходу предложила дочке попробовать себя в модельном бизнесе.

Руководитель местного агентства Nika-models Яна Замеховская ехала за покупками в супермаркет, но, увидев Машу, резко остановила машину. Когда Мария рассказала родителям о предложении незнакомки поучаствовать в фотосъемках, они не на шутку всполошились. Боялись, что и без того худенькая девочка начнет изводить себя диетами. Кроме того, опасались подвоха.

- Я им потом звонила, уговаривала, чтобы Маша хотя бы сделала пробные фотографии, - вспоминает Яна Замеховская. - Они в итоге сдались и приехали всей семьей. Мы сделали всего несколько кадров и поняли: Маша не только красива, необычна, но еще и очень фотогенична. После нескольких съемок для киевских журналов Маша улетела в Париж по приглашению мирового модельного агентства. В столице Франции о ней сразу же заговорили как о новом лице в мире моды.

- Ее большие глаза никого не оставили равнодушными. В Европе о нашей девочке говорят, что она - маленький эльф с космическим взглядом, - улыбается Яна. - Ей выпал отличный шанс в жизни. Я уже девять лет в модельном бизнесе и не припомню случая, чтобы девушка с улицы за короткий период времени - всего за три месяца - смогла достигнуть таких высот. Она уже выходила на подиум с первыми моделями мира и вошла в тридцатку лучших! Более того, в Париже уже началась мода на такие лица, как у Маши. Если все пойдет хорошо, то она вполне сможет зарабатывать миллионы!Пока же денег, которые зарабатывает Мария, едва хватает на жизнь в столице Франции (80 евро в неделю).

- Недавно она приезжала в Харьков, - рассказывает мама юной звезды. - Навестила друзей, привезла им подарки. Она очень счастлива и мы вместе с ней. Сегодня уже и не верится, что еще какие-то три месяца назад мы прочили ей карьеру экономиста.

ЗВЕЗДНЫЕ ГАБАРИТЫ

Рост Маши - 179 см, Грудь - 72 см,Талия - 58 см,Бедра - 87 см

www.kp.ua 

Цей інді-метал-колектив зібрався у 1993 році. Відпочатку планувалося, що це буде тріо - Амбер Валентайн - на гітарі, Едгар Лівенгуд - на бас-гітарі і ще один хлопець -на барабанах. Але буквально за місяць гурт зупивнися на тому складі, в якому існує і досі. Більше того, Амбер и Едгар - дует не тільки на сцені, але й в житті. Їхнє кредо - бути непередбачуваними у музиці вцілому та у власній творчості зокрема. Завдяки потужній енергетиці вони досить швидко стали популярними в Америці. Як каже більшість з тих, хто чує їх вперше: "Я не вірю, що настільки щільний та довершений звук змогли створити дві людини!". А їхні живі виступи - то завжди видовище.

Поки що прослухала лише їх останній альбом - If Thine Enemy Hunger (2007). Все інше поки не викачав e-mule :) Скажу одразу - музика не фонова і не для спокійного вечірнього відпочинку. Вокал жіночий - часом трошки солодкий, часом нервовий та істеричний. Як раз до такого в мене пристрасть))) Почати рекомендую з пісні - The Plastic Museum (http://infostore.org/info/2235006?refer=216096&rs=2). Звісно, ця річ - не показова для їх творчості, але хіт - однозначно. Навіть якщо все інше не сподобається - цю ви 100 відсотків захочете почути ще раз:)

П.С. А "підгледіла" я цей гурт в ласт.фм у lokineverdie. За що йому величезні дяки;)

Сиджу слухаю їх альбом  "Funeral" (в перекладі "похорон") і думаю - чого я ніколи не чула про цей гурт раніш??? Класна все ж штука - last.fm! Завдяки їй я тепер знаю цю чудову інді-рок команду з Канади. Тим більше, як виявилось, їх музика більш оптимістична та позитивна, ніж назва платівки. Багато різних музичних інструментів  - рояль, арфа, акардеон і дещо загадкове під назвою "вібрафон".  Часом вони дещо пафосні, але в той же час можуть бути ліричними і навіть іронічними. А ще продившись інфу про них в інтернеті, зрозуміла, що не чула про цей колектив, здається, тільки я)))) Як виявляється, вони зібрали цілу купу нагород, а їх другий альбом (хоч і виявився гіршим за попередній) викликав шалений ажіотаж. Ну що ж - буває і так:)

П. с. їх пісня "Cold wind" - настільки красива, що я просто не можу наслухатися! Коротше, гадаю, ви вже зрозуміли - рекомендую!!!)))
http://infostore.org/info/255424

І щоб там хто не казав - мені сподобалося. Як можна не отримати задоволення від такої гарної картинки? Навіть, якщо місцями вона більше схожа на майстерно відзнятий кліп. Історія Роми та Каті не залишає байдужим і залишає по собі слід. Свій власний присмак, кортий повинен бути у кожного гарного фільму. Мінімум діалогів, максимум чуттєвості - загальне враження від перегляду. Краще знімати в Україні ще не навчилися. І в той же момент ще не знімали краще. Бадоєву респект.

Недарма все ж таки Депп вирішив одружитися. Причому саме на ній.